Захищаємо права полонених азовців: подали скаргу до Європейського суду з прав людини 

Незаконне утримання, заборона спілкування з рідними, катування, можливий суд та подальше вбивство — частина тих порушень, з якими стикаються українські військовополонені. Наша компанія взяла під pro bono-захист матір двох братів-військовослужбовців полку «Азов», які боронили Маріуполь та навесні цього року потрапили у російський полон. 

У чому суть позову? 

Молодший, 21-річний військовослужбовець, зник безвісти 15 квітня поблизу Маріуполя маючи тяжке поранення ноги. Останнє, що про нього відомо — через три дні після зникнення його світлина з’явилася у  телеграм-каналі з повідомленням, що він у російському полоні.  Відтоді не було жодної інформацію про його місце перебування та стан здоров’я.

Старшого брата, 28 років, було захоплено у полон разом з іншими Азовцями 17-18 травня, він перебував в Оленівській колонії. Хлопець був одним із постраждалих внаслідок теракту 29 липня. Тоді росія підірвала барак з військовополоненими, щоб звинуватити в цьому Україну.  Військовий зазнав поранення та певний час перебував на лікуванні в Донецьку. 21 вересня він повернувся додому у межах обміну полоненими.

Для встановлення факту порушення прав двох братів ми звернулися до Європейського суду з прав людини зі скаргою про: :

• Порушення права на життя (ст. 2 Конвенції) — понад 50 військовополонених, які перебували у смт. Оленівка, загинули внаслідок теракту, скоєного росіянами. Також довгий час високопосадовці рф та їх маріонеткові представники в Л/ДНР погрожують військовополоненим судами за «законами» Л/ДНР, яка передбачає смертну кару. Все це прямо та опосередковано створює реальну загрозу життю військовополонених та порушує їхні права.
• Заборону катування (ст. 3 Конвенції) — під час подання скарги ми взяли пояснення у свідків, також колишніх військовополонених, які підтвердили нелюдське поводження з військовополоненими з боку рф. Їх тримають в антисанітарних умовах, не надають медичної допомоги, майже не годують та дають воду жахливої якості, що разом можна описати як поводження, заборонене Конвенцією. 
• Право на свободу та особисту недоторканність (ст. 5 Конвенції) — ця стаття гарантує, що нікого не може бути затримано, крім як на законних підставах із повідомленням причин затримання особі та її близьким. росія не виконала цього зобов’язання, не має права затримувати українських військовополонених, тримати їх у полоні, особливо, враховуючи численні порушення правил Женевської конвенції про поводження з військовополоненими зі свого  боку;
• Право на приватне та сімейне життя (ст. 8 Конвенції) — як і будь-яка людина, військовополонені мають право на спілкування з рідними, друзями та перебування з сім’єю. Ці права також гарантовано Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, яка їх розширює дозвіллям, навчанням, роботою. Проте росія не допускає до них представників міжнародних організацій, забороняє і заважає їм спілкуватися з рідними. 

Чому ми позиваємося до ЄСПЛ? 

ЄСПЛ  об’єднує країни Ради Європи під дією Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує кожному, чиї права було порушене та хто не може захисти їх на національному рівні, право звернутися за захистом до ЄСПЛ. Рішення цього суду є обов’язковими до виконання всіма членами Ради Європи.

Хоча держдума рф ухвалила закон, яким відмовляються виконувати всі рішення суду після 15 березня, росія, попри  це, продовжує нести відповідальність за всі свої діяння, які вона вчинила до 16 вересня 2022 року (день остаточного виключення із Європейського суду) і має відновлювати права людей та компенсувати шкоду.

Що далі? 

Нині ми чекаємо на модерацію скарги секретаріатом та передачі її на розгляд суду. Після цього, її швидше за все об’єднають із багатьма іншими зверненнями, що подають для захисту інших військовополонених та має початися період комунікацій, під час яких сторони надають додаткові пояснення, докази та фактично розглядають скаргу.

Процес захисту у суді не швидкий і займе кілька років. Проте ми вважаємо необхідним звернутися до ЄСПЛ, щоб довести та зафіксувати рішенням суду нелюдські порушення прав людини, скоєні росією. Ми не можемо допустити, щоб світова спільноту ігнорувала численні воєнні злочини росії та її небезпеку для світу. Жодна особа чи навіть держава не мають залишатися безкарними і попри те, що рф вже відмовляється виконувати рішення суду, ми бажаємо отримати призначення компенсації та виконати його у майбутньому за допомогою інших міжнародних та національних механізмів.