Встановлення історичної справедливості: навіщо добиватися результату у справі, де вже неможливо покарати винних?

Наша компанія представляє потерпілого в одній зі «справ Майдану». Справа стосується обвинувачення 19 людей у службовому підробленні рапортів. Це стало підставою для складання протоколів про адмінправопорушення та  незаконного перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. 

За цими протоколами пізніше  притягнули до відповідальності учасників акції «Автомайдану» — автопробігу до резиденції екс-президента Януковича 29 грудня 2013 року. 

Обвинуваченими у справі є колишні співробітники Державтоінспекції, екс-заступник начальник ДАІ Києва Ігор Опанасенко, колишній командир полку Дорожньо-патрульної служби ДАІ столиці Віктор Тищенко. 

Справа наразі перебуває на етапі допиту потерпілих, їх кілька десятків. Під час минулого судового засідання допитали трьох потерпілих: вони підтвердили участь в акції протесту і їх можна ідентифікувати як учасників, і що вони не бачили, що їх зупиняли співробітники ДАІ. При цьому у протоколах про адміністративні правопорушення і рапортах цих співробітників зазначалось, що водії не зупинялись на вимоги співробітників ДАІ.

Строки притягнення до відповідальності обвинувачених закінчилися. 

Раніше представником частини потерпілих у справі був Роман Маселко, який уже не може виконувати цю функцію у зв’язку з обранням до Вищої Ради Правосуддя.

Чому це важливо? 

Йдеться про надважливий час української історії — протести проти корупції, свавілля правоохоронців та підтримки євроінтеграції, які переросли у Революцію Гідності.  І роль «встановлювача історичної істини» у цьому випадку має відіграти суд.

Чому так відбулось?

У справі дуже багато обвинувачених — це розтягує тривалість розгляду будь-якої справи. Крім того, попередній суддя не встиг закінчити розгляд справи, і слухання почалось з початку минулого року. 

Тому, на жаль, притягнути до відповідальності будь-кого за ці злочини вже неможливо.

Тоді навіщо надавати увагу такій справі? 

Для встановлення фактів. Суд не може покарати обвинувачених. Але кінцеве рішення поставить крапку у встановленні фактів — було підроблення документів, чи протестувальники дійсно не зупинялися на вимоги правоохоронців, чи мало місце масове безпідставне складання адмінпротоколів, для того, щоб перешкодити мирним протестам.