Військовий облік та мобілізаційний комплаєнс: нові виклики для громадян і бізнесу

Євгеній Скуратівський, адвокат Miller Law Firm для The Page

З 18 травня 2024 року в Україні запрацювали нові закони щодо військового обліку громадян. Зміни охоплюють не лише громадян, але й бізнес, який тепер має більше обов’язків, а посадові особи компаній можуть нести адміністративну відповідальність за порушення нових норм.

16 липня 2024 року: дата, яка змінила правила гри

16 липня 2024 року стало знаковим днем для багатьох українців та бізнесів. З цього моменту нові правила військового обліку та мобілізації набули повної сили, охоплюючи широкий спектр обов’язків. Відтепер усі громадяни віком від 16 до 60 років мають бути зареєстровані в системі військового обліку з актуальними даними, а бізнес зобов’язаний контролювати й забезпечувати виконання цих вимог.

Роль бізнесу у новій системі

Раніше компанії вже мали певні обов’язки щодо військового обліку своїх працівників, але тепер їхня роль стала ще важливішою. За новим законом, компанії мають вести військовий облік виключно на основі актуальних військово-облікових документів. Вони також повинні брати участь в оповіщенні громадян і повідомляти ТЦК про будь-які порушення правил обліку працівників або навіть звільняти їх у разі необхідності.

На підприємствах повинні бути призначені відповідальні особи, які будуть контролювати виконання військових обов’язків працівників, стежити за проходженням медичних оглядів, навчань, а також готовністю до мобілізації у разі потреби.

Адміністративна відповідальність: наслідки за недотримання правил

Нові закони також внесли зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ці зміни передбачають більш суворі санкції за порушення правил військового обліку в компанії. Якщо бізнес не виконує свої обов’язки або не надає необхідну інформацію ТЦК, на нього можуть накласти штраф.

Зокрема, стаття 210-1 КУпАП передбачає такі розміри штрафів:

• Вперше: від 17 000 до 25 500 грн.
• Вдруге: від 25 500 до 34 000 грн.
• В особливий період (тобто під час війни): від 34 000 до 59 500 грн.

Під час воєнного стану порушення одразу кваліфікуються за найсуворішим пунктом, і мінімальний штраф становить 34 000 гривень. Це має стимулювати бізнес відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків.

Нова процедура накладення штрафів

Новий закон передбачає дві основні зміни у процедурі притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП:

1. Під час воєнного стану працівники ТЦК тепер складають не протокол, а одразу виносять постанову про притягнення до відповідальності. Це означає, що рішення ТЦК стають обов’язковими без додаткового судового розгляду.
2. Неявка відповідальної особи компанії на виклик до ТЦК не заважає притягнути її до відповідальності заочно.

Репутаційні ризики: більше, ніж адміністративні санкції

Хоча закон не передбачає кримінальної відповідальності для компаній за порушення мобілізаційних правил, репутаційні ризики завжди були і будуть для бізнесу набагато вагомішими. Компанії, які не виконують своїх обов’язків, можуть втратити довіру держави, партнерів та клієнтів, що призведе до значних економічних втрат.

Можливі репутаційні наслідки:

1. Втрата довіри з боку держави: порушення вимог мобілізаційного законодавства може призвести до втрати довіри з боку державних органів, що загрожує додатковими перевірками й наглядом.
2. Втрата права на бронювання: недотримання вимог військового обліку може позбавити підприємства права на бронювання працівників, навіть якщо вони мають статус критичного підприємства.
3. Втрата партнерів та клієнтів: партнери та клієнти зазвичай надають перевагу співпраці з компаніями, які дотримуються законодавства та етичних норм, тим більше в умовах повномасштабної війни.
4. Фінансові наслідки та банкрутство: невиконання мобілізаційних обов’язків може призвести до розірвання контрактів і навіть до банкрутства.

Висновки:

Нові закони щодо мобілізації значно розширюють обов’язки як для громадян, так і для бізнесу. Виконання цих вимог є важливим кроком у підвищенні готовності країни до оборони. Мобілізаційний комплаєнс, тобто дотримання мобілізаційних вимог – це не лише законний обов’язок бізнесу, але й внесок у безпеку та стабільність країни.

Репутаційні ризики, пов’язані з недотриманням мобілізаційних правил, можуть мати більш вагомі наслідки для бізнесу, ніж адміністративні штрафи. Втрата довіри з боку держави, партнерів та клієнтів може призвести до серйозних економічних втрат, зниження конкурентоспроможності та навіть банкрутства. Тому компаніям варто приділяти належну увагу мобілізаційному комплаєнсу та регулярно проводити внутрішні аудити для забезпечення належного військового обліку своїх працівників.