Відшкодування збитків, завданих війною: як Україні досягти справедливості?
Конфіскація майна та активів ворожої держави практикується не вперше. Після двох світових воєн питання відшкодування репарацій у минулому столітті поставало кілька разів.
Репарація — це повне або часткове відшкодування матеріальних збитків, завданих війною. Історії відомі приклади виплати репарацій Німеччиною. Угоди, що лягли в основу процесу відшкодування збитків, стали підсумковими на післявоєнних конференціях за наслідками Першої та Другої Світових воєн. Як Україна збирається конфісковувати майно громадян рф далі у нашому матеріалі.
Що пропонують законодавці?
7 березня набув чинності Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Проте законодавці вирішили допрацювати певні положення. Тому нині на підписі у Президента перебуває законопроєкт №7169, яким вносяться зміни до вже чинного закону. Законодавці пропонують розширити коло осіб, у яких зможуть вилучати майно після війни (йдеться про резидентів та нерезидентів рф, а також осіб, які підтримують РФ). Крім цього, його (йдеться про рухоме і нерухоме майно, гроші, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що перебувають (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать росії та її резидентам) можуть вилучати в рахунок майбутніх репарацій за шкоду через військову агресію росії.
Що на практиці?
Однак із реалізацією положень законопроєкту можуть виникнути складнощі. Закон передбачає конфіскацію майна громадян та резидентів РФ, а також тих осіб, що підтримують РФ, на підставі рішення РНБО.
Але ці положення суперечать Конституції України, бо стаття 41 передбачає конфіскацію майна в Україні виключно за рішенням суду. Окрім того, примусове відчуження майна у його власника можливе лише з мотивів суспільної необхідності та в умовах воєнного стану. Конституцією також передбачається обов’язкове відшкодування вартості вилученого майна.
Процедура конфіскації майна згідно з цим законом передбачає такий алгоритм:
1) РНБО ухвалює рішення про примусове вилучення власності
2) Президент України вводить своїм указом це рішення в дію
3) Через пів року після закінчення війни рішення затверджується законом
Чи можуть власники повернути майно назад?
Так. Власники майна можуть звернутися до суду, а фінальним етапом цього спору буде звернення до Європейського суду з прав людини. Україна в такому разі має доволі великі шанси програти через протиріччя Конституції та закону №7169.
А ЄСПЛ має усі підстави зобов’язати державу повернути власникові конфісковане майно та виплатити збитки або моральну шкоду. Адже рішення РНБО не є рішенням суду.
Такі законодавчі колізії варто допрацювати та забезпечити конфіскацію майна виключно в конституційний спосіб. Поки законопроєкт не прийнятий, народні депутати мають можливість це зробити.
Окрім того, між Кабміном та російським урядом підписана угода про заохочення та взаємний захист інвестицій. Документ ратифікований Верховною Радою України 15 грудня 1999 року.
Угода передбачає, що iнвестиції однієї з договірних сторін, здійснені на території іншої, не будуть експропрійовані (тобто примусово вилучені), націоналізовані або піддані мірам, рівним за наслідками експропріації, за винятком випадків, коли такі заходи вживаються в суспільних інтересах в установленому законодавством порядку, не є дискримінаційними і супроводжуються виплатою швидкої, адекватної й ефективної компенсації.
Тобто для здійснення експропріації майна необхідно забезпечити три доволі специфічних умови: швидку, адекватну й ефективну компенсацію.
«У часи війни нашій країні необхідно забезпечити процедуру власного захисту та оборони. Експропріація майна рф надасть можливість відшкодувати спричинені війною збитки та буде справедливим рішенням відносно країни, яка постраждала від неспровокованої агресії. Проте необхідно внести зміни до законопроєкту, які дозволять конфісковувати майно тих, хто підтримує російську агресію, за рішенням суду та відповідно до норм Конституції. Адже Конституцію України не може бути змінено в умовах воєнного стану. Та й делегування функцій судів не допускається»,
вважає юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.
Звернутися за консультацією до наших юристів можна через:
- офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
- сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
- месенджер Facebook
- за телефоном +380 (67) 538 45 38