Відповідальність за неналежне поводження зі зброєю: чи можна порушити те, чого не існує?

Кожна людина в Україні має право купити собі зброю для самозахисту, спорту чи полювання. Для цього потрібно отримати дозвіл та бути законослухняним громадянином. Та чи відомо всім про відповідальність, яка виникає за порушення правил поводження зі зброєю?

Для притягнення до відповідальності, зокрема щодо незаконного поводження зі зброєю, до людини застосовується процедура, яка має відповідати законодавству та основним принципам нашої держави. 

У сучасних реаліях незаконне поводження зі зброєю — це дії, спрямовані на порушення правил, встановлених наказом МВС №622. За недотримання передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність. 

Не забуваймо про відсутність закону, який має регулювати питання обігу зброї, оскільки це напряму впливає на притягнення до відповідальності. Описуємо основні види відповідальності та загальну проблематику притягнення.

Адміністративна відповідальність

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність щодо власників зброї за:

• Порушення порядку придбання, зберігання, передачі або продажу мисливської вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї, без дозвільного документа (ст. 190). Наприклад:
  1) передання власником зброї, яка має дозвіл, іншій людині без відповідних дозвільних документів (приклад із судової практики: ).
  2) зберігання зброї у спадок без відповідних дозвільних документів (приклад із судової практики: ). 
• Порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, які мають на неї дозвіл (ст. 191). Наприклад:
  1) зберігання вогнепальної зброї не в сейфі.
  2) перевезення вогнепальної зброї без чохла та в зарядженому стані.
• Порушення строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік (ст. 192). Наприклад:
  1) у разі закінчення строку дії дозволу без продовження;
  2) якщо змінено місце проживання або реєстрації без перереєстрації вогнепальної зброї.
• Ухилення від реалізації (тобто продажу або дарування) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів (ст. 193). Наприклад — пропущення строку з моменту анулювання дозволу, з якого власник повинен передати зброю до поліції та ухвалення рішення щодо подальшого її переоформлення, продажу або дарування.

Покарання за такі адміністративні правопорушення — штраф від 85 до 255 грн. Зброю можуть конфіскувати або ж платно вилучити. 

Конфіскація зброї 

Протоколів щодо таких адміністративних правопорушень чимало. Пояснюємо, чому такі притягнення незаконні, особливо конфіскації. 

Притягнення до адміністративної відповідальності та право конфіскувати зброю правоохоронцями повинно ґрунтуватися на основі відповідного закону. Верховний Суд встановив, що на основі підзаконних актів, неможливо обмежувати у праві власності на зброю, а отже й вилучати її також (). 

Кримінальна відповідальність

Кримінальні правопорушення щодо незаконного поводження зі зброєю несуть значно більшу небезпеку, а отже встановлено значно серйозніше покарання.

Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність щодо власників зброї за: 

• Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), патронів, вибухівки або привласнення шахрайським шляхом (ст. 262). У цьому випадку порушується сакральне право власності на перераховані предмети. Викрадення гладкоствольної вогнепальної зброї, кваліфікується як крадіжка (ст. 185).
• Носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, а також за носіння, зберігання, придбання, передавання чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), патронів, вибухівки без передбаченого дозволу (ст. 263). У цьому  випадку випадку порушуються правила, встановлені наказом МВС №622.
• Виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухівки (ст. 263-1). Аналогічно, порушуються правила, встановлені наказом МВС №622.
• Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків (ст. 264). 

Закону немає: чи законно без нього притягати до відповідальності?

Найчастіше до кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю притягують за ст.  263 Кримінального кодексу України.

Основним посяганням у таких злочинах є суспільні відносини в сфері обігу зброї, бойових припасів та вибухових речовин. Зброя — це річ, тобто власність. Правовий режим власності має регулюватися лише законами (ст. 92 Конституції України), а закону щодо регулювання обігу зброї немає. 

Така неврегульованість суперечить Конституції та Цивільному кодексу. З цього випливає, що ми не можемо порушити закон, який регулював би правила обігу зброї, оскільки його не існує. Немає того, на що посягають — тобто об’єкту злочину (один з його складових елементів).

Відсутність такого закону не дозволяє людині усвідомити межу протиправної та правомірної поведінки. Оскільки вона не розуміє, що саме порушила, а це свідчить, що суб’єктивної сторони складу злочину немає.

Незаконні дії, перераховані в статті 263, відсилають саме до закону («без передбаченого законом дозволу»). Однак його в Україні не існує, що виключає об’єктивну сторону злочину.

Відсутність хоч одного елементу злочину свідчить про неповноту складу кримінального правопорушення. А це унеможливлює притягнення людини до відповідальності та є підставою для закриття кримінального провадження.

Але всупереч такій позиції, Верховний Суд дійшов до висновку, що трактування слова «закон» у ч. 1 ст. 263 КК України належить тлумачити в широкому значенні, а не у вузькому розумінні, оскільки поняття «закон» на нормативному рівні не визначено (). Іншими словами, суд стверджує, що підзаконний акт є законом.
Таке рішення Верховного суду прямо суперечить принципу правової визначеності (норми повинні однаково трактуватися та не суперечити одне одному), Конституції України, яка встановлює основні ознаки закону, а також рішенню Конституційного суду України, в якому є визначення поняттю «закон» ().

«У сучасних умовах, вирішення питання законодавчого регулювання обігу зброї є одними із пріоритетних напрямків нашої держави, оскільки це закріпить належне використання кримінального законодавства в частині ст. 263 КК України. Без прийняття такого закону ефективна протидія незаконному обігу зброї в Україні є неможливою, та з кожним роком вказане явище буде посилювати негативний вплив на правове становище в Україні»

зазначив юрист кримінальної практики Artur Solopenko.

Як отримати дозвіл на зброю читайте у нашому попередньому матеріалі: .