Перевірка кінцевих бенефіціарів: як ВРУ планує боротися з «номінальними» власниками?

Нещодавно ми розповідали про ухвалення нової антикорупційної стратегії. Одним із завдань цього документа була поява ефективного механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу (людей, які фактично керують ним).

Довго не чекаючи депутати активізували роботу в цьому напрямі та ухвалили за основу законопроєкт № 6003 — про вдосконалення механізмів перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Що вже існує?

Наразі бізнес під час реєстрації має подавати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів — осіб, що мають вирішальний вплив на роботу компанії. А ті, що вже існують, мали б до 11 липня повідомити державних реєстраторів про них. Але в умовах воєнного стану останній день подання такої інформації відтягнули на місяць після закінчення війни.

Як такого процесу перевірки наразі немає. Державні реєстратори під час реєстрації бізнесу лише перевіряють правильність та повноту поданих документів, порівнюючи з реєстрами. Також інформацію про бенефіціарів, як побічний результат, можна перевірити в рамках фінансового моніторингу або у межах кримінального провадження. Але результати роботи фінмоніторингу чи слідчих не відображаються в реєстрі — там може знаходитись недостовірна інформація, хоча це вже виявлено в ході розслідувань.

Що пропонують нового?

Запровадити систему перевірки бенефіціарних власників. Для цього пропонують зобов’язати державні органи, правоохоронців та суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банки, адвокати, нотаріуси та інші) повідомляти Мін’юст впродовж 10 днів про розбіжності між відомостями щодо бенефіціарів та структури компанії у ЄДР та в реальності. Зокрема, при виявлені неповноти, неточності чи помилки в інформації у реєстрі.

Таке повідомлення буде підставою для внесення змін про юридичну особу в реєстрі — їй поставлять відмітку  про «можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру». Паралельно державний реєстратор має звернутися до такої юридичної особи з вимогою надати пояснення та документи, що спростовують чи підтверджують розбіжності. Якщо впродовж 30 днів юридична особа не виконає вимоги державного реєстратора, з ЄДР буде виключено всю інформацію про кінцевого бенефіціара або про склад учасників компанії.

Важливий момент: законопроєкт передбачає — якщо адвокати повідомлять  Мін’юст  про виявлені розбіжності між даними, це  не буде вважатися порушенням адвокатської таємниці. Подібні положення пропонуються для нотаріусів, аудиторів та інших спеціалістів.

Що це означає для компаній?

Фактично це призведе до того, що при виявленні будь-яких неточностей в інформації, що є  у ЄДР, почнеться процес верифікації таких відомостей.

Якщо компанія подасть недостовірну інформацію у процесі перевірки, або взагалі не надасть, то на неї може бути накладено штраф від 17000 до 51000 грн. Також це значно знижує рівень довіри до такої компанії й підсилює інтерес до неї з боку фінансових та правоохоронних органів, які почнуть більш детально досліджувати її діяльність.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

• офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
• сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
• соцмережі Facebook та Instagram
• за телефоном +380 (67) 538 45 38