“Узаконимо наші відносини?”: Як наймати та звільняти працівників

Продовжуємо традицію щотижневих розмов про юридичну складову вашого бізнесу!

У попередніх публікаціях серії #millerprobussiness ми вже розповідали, як врегулювати відносини з партнерами та керівниками вашої компанії. Цього разу розкажемо про формальності, які стосуються взаємин із працівниками і мають так само важливе значення.

Почнемо з основного документу. Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства.

Підписавши його, працівник бере на себе зобов’язання виконувати певну роботу, а роботодавець – виплачувати заробітну плату та забезпечувати можливість працювати.

Саме цим документом обидві сторони домовляються про умови праці, розмір заробітної плати, соціальні гарантії, умови розірвання трудових відносин, форс-мажорні обставини тощо.

Влаштовуючи людину на роботу, необхідно дотримуватися такої послідовності дій:

1. Працівник подає документи щодо працевлаштування та пише заяву на прийняття.
2. Роботодавець оформляє наказ про прийняття на роботу.
3. Перед допуском до роботи сторони укладають трудовий договір.
4. Тоді до податкової служби слід направити повідомлення про прийняття працівника на роботу.
5. Працівникові оформляється трудова книжка.

Оплата праці, звісно ж, також регулюється законом. Тож:

– місячний заробіток ваших працівників повинен бути на рівні не менше мінімальної зарплати: з 1 січня 2021 р. – 6000 гривень;
– на зарплату нараховується ЄСВ (22%), а з неї утримується ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

Ми здогадуємося, що роботодавцям нерідко хочеться уникнути додаткових зобов’язань та не оформлювати трудові відносини. Як аргумент проти таких хитрощів запам’ятайте: за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено штраф у розмірі 180.000 грн. 

А як бути, якщо ваші шляхи розійшлися?

Не менш відповідально слід ставитися й до процедури завершення вашої співпраці. Як правило, розірвання трудових відносин відбувається з кількох причин:
– за бажанням працівника (ст. 38-39 КЗпП);
– за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП);
– з ініціативи власника (ст. 40-41 КЗпП).

Якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, ви як роботодавець маєте право на ще два гарантованих тижні його роботи. Та є виняткові обставини. Приміром, переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини працівника на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу тощо.

Пам’ятайте: наказ про звільнення повинен містити підстави з посиланням на пункт і статтю КЗпП. Його можна писати у довільній формі. Головне – ознайомити працівника з таким наказом під його особистий підпис та надати копію.

Роботодавець повинен у день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести розрахунок. Якщо ж працівник відмовляється отримувати трудову книжку, то цей факт необхідно зафіксувати у відповідному акті.

Нагадаємо, що 5 лютого цього року Верховна Рада ухвалила перехід в Україні від паперових трудових книжок до електронних.

Авжеж, головний успіх вашого бізнесу – за сумлінністю кожного працівника. Але незначні, проте важливі, формальності з оформленням забезпечать вам спокій та впевненість, що неприємних несподіванок не трапиться!