Україні дали статус держави-кандидата у члени ЄС: що це означає? 

24.06.22

Зобов’язання і надію на світле майбутнє. Надання статусу кандидата фактично вказує на те, що країна може стати повноцінним членом ЄС. 

Між етапом отримання статусу кандидата і членством мають відбутися переговори між Україною та державами-членами ЄС стосовно умов партнерства та узгодження нашого законодавства з європейськими нормами за основними напрямками. 

Фінал цього процесу — договір про вступ України до Євросоюзу, який повинні ратифікувати всі держави-члени ЄС.

Що відбулося сьогодні? 

Поки що не йдеться про переговори безпосередньо про членство. Коли вони стартують — конкретних строків немає. І в принципі статус кандидата не гарантує переходу на інший етап.

Проте в рішенні Європейської ради (відповідно до того проєкту, який раніше оприлюднювали у ЗМІ) перелічені вимоги до України, які вона має виконати, щоб не втратити статус кандидата у члени: 

1.Механізм прозорого відбору суддів Конституційного суду 

Наразі процедура відбору суддів така: їх має призначати на конкурсних засадах Президент, Верховна Рада, з’їзд суддів України — по 6 суддів від кожного. 

Фраза «на конкурсних засадах» означає, що кандидатів відбирають на відкритому конкурсі. Втім, як можна здогадатись, у це поняття можна вкладати дуже різне значення.

Проте найважливішим у цьому механізмі є забезпечення політичної незалежності Конституційного суду. Для цього важливо, щоб на обраних кандидатів дійсно ніхто не міг впливати. Є сумніви, що існуючий механізм відбору забезпечує політичну незалежність потенційних суддів КСУ.

Наприклад, Положення про проведення конкурсу для відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду визначає, що Президент затверджує склад конкурсної комісії  з-поміж правників із визнаним рівнем компетентності, які не беруть участі в конкурсному відборі на посаду судді КС України. Тобто за великим рахунком до складу цієї комісії можна призначити будь-кого. Потім ця комісія пропонує Президенту кандидатів на призначення суддями. Втім плюсом є те, що співбесіди з кандидатами в судді мають проводитись під час відкритих засідань комісії онлайн.

З’їзд суддів не створює ніякої конкурсної комісії та пропонує надсилати пакети документів для участі в конкурсі безпосередньо Раді суддів. Та, зі свого боку, буде організовувати обробку заявок кандидатів, рекомендує частину з них та виносить на голосування з’їзду суддів.

До речі, наразі триває конкурс на посади суддів КСУ за квотою з’їзду суддів.

Конкурсний відбір кандидатів за квотою парламенту полягає в тому, що пропозиції від парламентських фракцій щодо кандидатур отримує і обробляє уповноважений комітет ВР. Зі своїми рекомендаціями після співбесід комітет передає кандидатів на голосування до Верховної Ради.  

Чому так важливо, щоб існував прозорий механізм відбору цих суддів?

Суддя, обраний непрозоро і за якимись домовленостями — швидше за все залежний суддя. Залежний суддя — ризик для незалежності Конституційного суду України. А Конституційний суд — по суті останній бастіон та запобіжник від узурпації влади юридичними шляхами, переписуванням Конституції і руйнуванням системи стримувань і противаг у владі. В інтересах усіх нас, щоб цей орган був максимально стійкий до політичних впливів.

2.Продовження судової реформи, зокрема, створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів і перевірка доброчесності членів ВРП

Сюди входить питання формування нового складу Вищої ради правосуддя. 

Спеціальний орган — Етична рада, повинна оцінити відповідність критеріям професійної етики і доброчесності чинних членів ВРП та кандидатів на цю посаду. Далі рекомендувати суб’єктам призначення членів ВРП список кандидатів, рекомендованих для обрання на посаду.

Суб’єкти призначення у такому випадку — з’їзди суддів України, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція прокурорів. 

Нині у складі Вищої ради правосуддя з 21 члена продовжують працювати лише три та Голова Верховного Суду (він член ВРП за посадою).

ВРП це орган, який: 

  • вносить подання про призначення судді на посаду
  • ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності
  • забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді
  • утворює органи для розгляду дисциплінарних справ щодо суддів та розглядає скарги на рішення таких органів
  • ухвалює рішення про звільнення судді з посади
  • дає дозвіл на затримання судді чи утримання його під вартою/арештом

Тобто ВРП має ключове значення для того, щоб судова влада в Україні взагалі могла функціонувати. 

Інше проблемне питання — створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це орган, який:

  • добирає кандидатів для на посаду судді
  • проводить кваліфікаційне оцінювання суддів (визначає, наскільки кандидат відповідає вимогам до посади судді)
  • вносить рекомендацію про переведення судді до іншого суду

Зараз цей орган не сформований. Конкурсна комісія з відбору членів ВККС зібралася на перше засідання тільки в січні цього року. З лютого розпочався збір документів від охочих стати членом ВККС. Проте в перші місяці повномасштабної війни комісія не працювала. Тому фактично конкурс незрозуміло на якій стадії. 

3. Посилення боротьби з корупцією, зокрема, призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 

САП — це структурний підрозділ Офісу Генерального прокурора, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво над детективами у справах НАБУ. 

Наразі цей важливий орган без керівника — з серпня 2020-го.

Конкурс з відбору керівника САП проведено, але його переможця досі не призначили на посаду. Голова комісії ігнорує вимоги частини членів про призначення засідання для затвердження результатів. Тому фактично одна з побажань ЄС полягає у виконанні вимог закону і затвердженні результатів уже проведеного конкурсу.

Чому це важливо? 

Тому що частину процесуальних рішень у розслідуваннях, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, може ухвалювати тільки Генпрокурор чи його заступник. Керівник САП — заступник Генерального прокурора. Тобто він має повноваження підписувати ряд важливих документів у розслідуваннях НАБУ і має бути незалежним. Для того, щоб забезпечувати достатній рівень незалежності розслідувань НАБУ і САП.

Як висновок — ці вимоги мають під собою практичне підґрунтя і дійсно важливі для України безвідносно до членства в ЄС.

Інші вимоги ЄС: боротьба з відмиванням коштів (виконання рекомендацій FATF у цій сфері), втілення в життя антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про нацменшини.

Що Україна отримає від статусу кандидата, хай навіть зараз з примарними перспективами на статус члена?

  • Підвищення інвестиційної привабливості (як би не смішно це звучало на фоні війни). Логіка така — держава, що відповідає критеріям членства в ЄС має достатньо розвинену економіку, стабільну політичну та правову системи, що дає достатньо гарантій для ведення бізнесу, зокрема, є сенс вкладати в нього гроші. Крім того, сама по собі перспектива членства в ЄС дає більше впевненості у стабільному майбутньому України. 
  • Доступ до грошей на приведення законодавства України у відповідність з європейським та імплементацію змін на практиці. 
  • Може розраховувати на вищий рівень солідарності країн ЄС. 
Тож ми вітаємо українців з цим історичним рішенням! Це беззаперечно наш спільний вибір і наша спільна перемога. Надважлива перемога. Ми дуже дорого за неї заплатили. 
Переконані, що вже в осяжному майбутньому Україна стане членом ЄС. Віримо, що у цьому випадку наша країна виконає всі пункти вимог Євросоюзу — нам таки вони більше потрібні.