У Верховному суді довели, що Податкова незаконно нарахувала земельний податок з фізичної особи

Відповідною постановою ВС від 30.09.2021 було скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/23566/19. Справу направили на новий розгляд.

Постанова ВС: .

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Податкова подала позовну заяву до клієнта щодо стягнення податкового боргу (земельного податку). Проте, текст позову не містив навіть інформації щодо підстав нарахування такого боргу.

Згодом було виявлено, що земельний податок нарахували на земельну ділянку (адресу), якою клієнт ніколи у володінні не мав.

Адвокатів Практики судових спорів нашої компанії залучили на стадії оскарження постанови апеляційного суду. Наша позиція допомогла відстояти інтереси клієнта.

НАША ПОЗИЦІЯ

Перші дві інстанції не дослідили всі обставини. У тому числі щодо:

– встановлення (не) правомірності нарахування Податковою земельного податку клієнту;
– не узгодженість грошового зобов’язання, що призвело до неправильного вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Також були й інші помилки Податкової:

Нарахування проводиться Податковою на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку. В порушення цих вимог Податкова здійснила розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб за відсутності відомостей, обов’язкова наявність яких обумовлена нормами Податкового кодексу.

До позовної заяви Податковою не було долучено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за якою нараховується заборгованість із земельного податку.

Один з ключових моментів у визначенні податкового боргу — узгодження грошового зобов’язання.

Підстави для узгодження можуть бути такими:

а) подана декларація або уточнюючий розрахунок (п. 54.1 ПКУ);
б) закінчення процедури адміністративного оскарження рішення податківців про донарахування (п. 56.17 ПКУ);
в) набрання чинності рішенням суду щодо спірного податкового повідомлення-рішення (п. 56.18 ПКУ).

Проте, клієнтом не було оскаржено податкове повідомлення-рішення (ППР), адже встановлено спеціальний строк (1095 днів) у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Оскільки клієнту стало відомо щодо наявності незаконних (помилкових) нарахувань земельного податку (боргу) лише 31.03.2020 року – строки звернення (оскарження податкового повідомлення-рішення) до суду не пропущені, а відповідно грошове зобов’язання НЕ Є УЗГОДЖЕНИМ.

Порушенням Податкової є те, що до позовної заяви було долучено податкову вимогу з датою, що була пізніше, ніж безпосередньо податкове повідомлення-рішення, яке заявлено у позовних вимогах, що своєю чергою порушує порядок, згідно з нормами Податкового кодексу. Адже податкове повідомлення-рішення не може передувати податковій вимозі.

Та загалом належного підтвердження направлення податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги позивачем надано не було.

«Касаційна скарга на рішення, які на сьогодні нами скасовані, — це боротьба проти незаконних дій Податкової та реалізація права клієнта на справедливий суд» , — коментує Julia Ryabets, юрист практики судових спорів Міллер, юридична компанія.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

1. Справу передано на перегляд у першій інстанції. Там будемо фокусувати суд на головний доказ — відсутність підстав для нарахування земельного податку (відсутність нерухомого майна за відповідною адресою).

2. Оскільки справу ми отримали лише на етапі касаційного оскарження та коментувати стратегію попереднього адвоката не можемо, ми також подали оскарження податкових повідомлень-рішень — справа №640/1605/21 (не лише ППР, за яким було подано позов на стягнення 140 614,70 грн, а і інших, загальна сума ППР клієнта за незаконне нарахування податку — 705 275, 27 грн.) у судовому порядку паралельно з поданням касаційної скарги.

Адже при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Одна помилка (умисна або ні — можемо лише припускати) представника Податкової служби могла вартувати клієнту 705 275, 27 грн. А отримання справи на етапі двох програних інстанцій ускладнює доведення навіть, здавалось би, очевидних обставин. Проте, скасування цих двох незаконних рішень надає нам можливість реалізувати право клієнта на справедливий суд та підтвердити факти.