Рейди на неоформлених працівників: кому загрожує штраф у 96 000 гривень

21.07.21

1 липня для всіх підприємців ознаменувалося початком проведення інспекційних перевірок, які спільно проводять Держпраці та Державна податкова служба. Насамперед в поле зору інспекторів потрапили ті роботодавців, з якими попереднього уже проводилося роз’яснення щодо офіційного оформлення співробітників, але вони рекомендації Держпраці проігнорували.

І варто сказати, що літня спека — ніщо в порівнянні з гарячими новинами про кількість проінспектованих об’єктів та характер виявлених порушень, що мали місце за перші два тижні перевірок.

ЯКІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІЗИТУ ІНСПЕКТОРІВ ДО РОБОТОДАВЦІВ

Основні правила, згідно яких інспектори здійснюють рейди для виявлення неоформлених працівників можна знайти тут: bit.ly/3wUa3ds.

Там же є перелік підстав для візиту податківців з представниками Держпраці. І ось деякі з них:

– звернення працівника;
– звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
– рішення керівника органу контролю на підставі інформації отриманої зі ЗМІ;
– інформація податківців про факти порушення законодавства про працю;
– інформація Пенсійного фонду про роботодавців, які не повідомили про прийняття на роботу або в яких 30% і більше людей працюють на умовах цивільно-правових договорів, а також про людей, які надають свої послуги за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

У цілому, підстав багато і їх наявність справді дає Держпраці серйозне підґрунтя для сумнівів, щодо законослухняності бізнесу у частині належного оформлення працівників.

ЯКІ ПОВНОВАЖЕННЯ МАЮТЬ ІНСПЕКТОРИ?

Передбачається, що посадові особи Держпраці мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги.

Окрім цього, інспектори мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати їх усні та/або письмові пояснення, а також записувати усе за допомогою аудіо-, фото- та відеотехніки.

Що ще важливо:

– Сама перевірка може проходити на місці або дистанційно;
– інспектор може прийти без попередження;
– у будь-який час перевіряючий має отримати доступ до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень.

Таким чином, про прихід інспектора праці до вашого бізнесу ви дізнаєтесь по факту, зустрівшись з ним на порозі вашого підприємства.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Що ви маєте зробити, якщо до вас прийшов хтось, хто назвався інспектором:

1) Інспектор має підтвердити свої повноваження службовим посвідченням, тому обов’язково вимагайте його пред’явлення.

2) Перед підписанням акта інспекційного відвідування перевіряючий повинен надати вам копію відповідного направлення його до вас на інспекцію

3) За наявності у вашого бізнесу журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) інспектор повинен внести туди запис про свій візит.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАДЕКЛАРОВАНУ ПРАЦЮ

До юридичних осіб та ФОП передбачена можливість застосування фінансової та адміністративної відповідальності. Фінансова відповідальність застосовується до юридичних осіб та ФОП, якщо вони є роботодавцями, а адміністративна – до посадових осіб підприємств та ФОП. Застосування обох видів відповідальності можлива одночасно!

За результатами відвідування інспектор може скласти припис, де вкаже, що роботодавцю треба виправити. Якщо не виправить — буде штраф.

Роботодавця очікує штраф, якщо:

– він не допустить інспектора до проведення перевірки;
– буде створювати перешкоди у її проведенні;
– ну і власне за незадекларовану працю: не укладення трудового договору, відсутність повідомлення Державної фіскальної служби про найм, несплата податків.

Охарактеризувати штрафи, як скромні, дозволить собі лише бізнес з високим прибутком.

Скільки ж доведеться платити?

За допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору — до 60 000 гривень за кожного, а за недопуск інспектора праці до перевірки або перешкоджання її проведенню — до 96 000 гривень.

НЕ ЗВОЛІКАЙТЕ — ДЕКЛАРУЙТЕ ПРАЦЮ

Для довідки. Податкова служба повідомляє, що тільки з 30 червня по 6 липня цього року були працевлаштовані 158,5 тис. працівників, що в середньому становить 22,6 тис. осіб у день.

Це може свідчити, що у когось таки з’явилась додаткова мотивація для декларування праці.

А якщо вас не налякали штрафи, то спробуємо «пряничний спосіб» і вкажемо декілька приємних бонусів, які ви можете отримати разом з виконанням вимог закону:

– статус відповідального бізнесу, задоволених і мотивованих працівників;
– допомога державі у веденні необхідної соціальної політики;
– в перспективі — кешбек довіри від податкової та теплі взаємовідносини з банками (але це не точно).

Сподіваємось, публікація спонукає бізнес задуматися про необхідність декларування праці і мотивує роботодавців на активні дії.

При цьому не забувайте про ваші права, описані у тексті вище!