Примусове виселення з житла: що ви маєте знати про свої права?

Кожен українець має право на захист власності та захист права на житло. Це передбачає Конституція України. 

Якщо ваші права порушують, ви можете звернутися до суду для: 

• усунення перешкод у користуванні житлом
• виселення людини, яка не є власником
• позбавлення людини права користування житлом
• визнання права користування житлом
• виселення

Далі розберемо найбільш розповсюджені варіанти, що стосуються саме питання примусового виселення без надання альтернативного варіанту. 

Втрата права користування

Часто люди беруть кредит під заставу житла. У разі несвоєчасної сплати зобов’язань, боржник втрачає право на свою квартиру чи дім і банк їх забирає.  Житло можна придбати з торгів і дуже часто за зниженими цінами. Проте, нових господарів може очікувати сюрприз у вигляді попередніх власників, які так і не звільнили оселю. Той випадок, коли юридично все врегульовано, але фактично ні. Виселяти їх можна лише через суд. 

З рішенням суду ви зможете зняти колишніх господарів з місця реєстрації та примусово виселити з приміщення. Проте іноді цього недостатньо, потрібно зібрати більше доказів на свою користь. Насамперед письмово укладати та юридично оформлювати всі договори, зокрема, щодо комунальних послуг. Тоді господар має право відключити світло, воду чи газ, звернувшись до комунальних служб.

Небажані орендарі

Якщо ваші орендарі (ті, хто винаймає строково ваше житло):

• систематично руйнують/псують приміщення
• використовують приміщення не за призначенням (наприклад, замість проживання в приміщенні сім’єю — організували там фотостудію, яку відвідує безліч людей)
• або ж вони просто не звільняють житло після закінчення договору оренди 

У таких випадках ви можете позиватися до суду з вимогою виселити непорядних орендарів з квартири без надання іншого житла. Щоб зменшити свої ризики, зверніть увагу на договір оренди (сподіваємось, що він у вас є, якщо ні — потрібно терміново це виправляти, ми можемо допомогти і в цьому). 

Важливо, щоб було підписано не лише сам договір, а й акт приймання-передачі приміщення. Це буде прямим доказом для суду — людина дійсно користується приміщенням. Зафіксуйте в акті все майно, яке передається разом в житлом та його стан. Адже у разі пошкодження вам потрібно буде довести, що це зробили не ви. У договорі також має бути зазначено, що ви будете робити у разі примусового виселення (наприклад, порядок звільнення приміщення від речей орендаря).

Кривдники (домашнє насильство)

Розповсюдженою проблемою є спільне проживання з кривдником, який застосовує фізичне, психологічне, економічне чи будь-яку іншу форму насильства. Втім, щоб мати підстави виселити таку людини з квартири, його дії мають бути зафіксовані. У такому випадку можна вимагати обмежувального припису, тобто заборони контактувати з вами. Проте часто, у разі спільного проживання чи володіння майном це просто неможливо. 

Раніше судова практика дотримувалася позиції, що право власності (навіть кривдника) — непорушне. Тобто, що попри вчинену шкоду, виселити його було неможливо. 

Проте, торік Верховний Суд змінив позицію і тепер систематичне домашнє насильство є підставою для примусового виселення колишнього члена сім’ї без надання іншого житла (ВС/КЦС у справі № 128/2294/17 від 27.10.2021). 

Якщо людина більше року не з’являється за місцем реєстрації без поважних причин, її також можна виселити

 
Важлива умова — у людини відсутні поважні причини, чому вона не проживає за відповідною адресою. Які можуть бути поважні причини непроживання? Наприклад, перешкоди у користуванні (зміна замків у квартирі) чи вимушене стаціонарне лікування. У такій справі важливі: показання свідків, акти обстеження умов проживання, підтвердження створення нової сім’ї, переїзд людини в інше місто тощо.

«‎Здавалось би право власності є майже безумовним, але проаналізувавши матеріал ви можете переконатися — існує безліч ситуацій, коли ваше юридичне право на житло порушується фактичними обставинами чи діями інших людей. Тому володіючи інформацією щодо ризиків — у вас є більше шансів зберегти своє право на житло»

зазначила юрист практики судових спорів Юлія Рябець.