«Обслуговування» кредитів під час війни: чи йдуть банки назустріч? 

Навесні Верховна Рада внесла зміни до законодавства, що регулює відносини між банками, іншими фінустановами та їхніми клієнтами. Це допомогло пристосувати ринок фінпослуг до умов воєнного часу, надавши відповідні гарантії. В умовах війни, безробіття й рецесії економіки питання штрафів, відсотків річних та пені не втратили своєї актуальності. Правила стосуються як кредиту, так і споживчого кредиту, а також застосовуються до позики.

Як це працює? 

На період дії воєнного чи надзвичайного стану та ще 30 днів після їхнього скасування:

• Позичальників звільнено від сплати нарахованих інфляційних втрат та 3% річних (або інших відсотків річних, встановлених договором). Курс валют за останніх пів року зріс майже на 50%, а отже кредит міг би збільшитися в рази. Тому така «заморозка» значно спрощує життя боржникові. Проте це не передбачає можливість не сплачувати основну суму боргу —– «тіло кредиту».

• Відсотки за користування кредитом нараховувати будуть. Такі проценти не є штрафними санкціями, а тому повертати їх потрібно.

• Кредитору заборонено вимагати з боржника сплачувати неустойку за кредитом — штраф або пеню за невчасну сплату внеску. Вже нараховану суму кредитор зобов’язаний списати.

• Сплачувати інші платежі, передбачені кредитним договором, теж не потрібно. Зазвичай, це додаткові та часто замасковані платежі, які повинен компенсувати  позичальник на користь банку. 

• Банк не може збільшувати змінювану («плаваючу») процентну ставку за користування кредитом, якщо користувач прострочив споживчий кредит (єдина можливість згідно з законом — це ч. 4 ст. 1056-1 ЦКУ, тобто прописаний у кредитному договорі порядок розрахунку змінюваної ставки).

• Заборонено виселяти людей з осель, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти.

• Зупиняється реалізація права на предмет іпотеки. Тобто банк не може у позасудовому порядку забрати в боржника майно на підставі іпотечного застереження або договору про задоволення вимог іпотекодержателя. 
• Припиняється продаж предмета іпотеки та реалізація предмета іпотеки на електронних торгах.

Ці зміни не стосуються договорів, укладених після дня набрання чинності закону (17 березня), або за договорами, до яких вносили зміни щодо: 

1) продовження строків виконання зобов’язань 

2) зменшення розміру відсотків 

3) зменшення розміру штрафних санкцій

Нацбанк також запровадив пом’якшення щодо учасників фінринку та рекомендує фінустановам проводити реструктуризацію боргів та надавати кредитні канікули. 

«Законодавчі спрощення полегшують економічні наслідки  повномасштабної війни Зменшення заробітку та подекуди втрата роботи вимагає адекватної реакції з боку центрального банку та інших банківських установ. Дозвіл повертути людям кредит тоді, коли у них з’явиться  можливість — найкраща тому запорука»,

стверджує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.