#міллерпро Що таке кримінальне провадження? З чого все починається?
Ось і настав очікуваний день.
Ми з радістю презентуємо вам перший пост із серії постів #міллерпро від нашої Кримінальної практики.
Кримінальне провадження – діяльність органів досудового розслідування, слідчого, дізнавача, прокурора, судді і суду з розкриття злочинів.
Правові акти, що регулюють відносини у цій сфері:
– Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) – основний, регулює діяльність щодо розкриття злочинів.
– Кримінальний кодекс України (ККУ) – визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
– Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК) – регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань.
Кримінальне провадження включає в себе дві основні стадії. Досудове розслідування та судове провадження.
Почнемо з досудового розслідування:
Після отримання заяви чи виявлення факту злочину (кримінального правопорушення), посадова особа правоохоронного органу зобов’язана внести відомості про це до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) – протягом 24 годин та розпочати розслідування.
Але на практиці органи досудового розслідування часто нехтують своїм обов’язком і не “відкривають” кримінальне провадження – одразу посилаючись на відсутність складу злочину.
Що робити?
В такому випадку ви наділені правом подати скаргу до суду на бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР. За загальним правилом таку скаргу судді задовольняють і зобов’язують уповноважену особу правоохоронного органу розпочати досудове розслідування.
Отже, заяву прийнято і розслідування розпочате.
Що далі?
Далі слідчий проводить слідчі дії з метою отримання доказів та реконструкції події злочину. Це можуть бути допити, обшуки, огляди тощо.
Під час досудового розслідування учасники (потерпілий, підозрюваний) можуть подавати клопотання до слідчого/дізнавача про проведення певних слідчих дій (допит, проведення експертизи, тимчасовий доступ до документів і т.д.). Невмотивована відмова у задоволенні такого клопотання також може бути оскаржена до суду.
Крім слідчого/дізнавача, який займається справою, у кримінальному провадженні є процесуальний керівник – прокурор, який фактично керує діями слідчого. (детальніше про прокурора в наступних публікаціях).
Якщо зібрано достатньо доказів причетності особи до злочину – їй вручається повідомлення про підозру. Відповідно особа набуває статусу підозрюваного. До неї можуть бути застосовані заходи забезпечення кримінального провадження (наприклад домашній арешт, тримання під вартою тощо) з метою запобігання протидії слідству та переховуванню від органу досудового розслідування.
Проте, повідомлення про підозру ще не свідчить про винуватість особи. Це ще не вирок. Винною особу може визнати тільки суд, а стверджувати, що особа однозначно винна і точно вчинила злочин без вироку суду – некоректно і протиправно (відповідно до принципу презумпції невинуватості).
Якщо ж слідчий/дізнавач вважає, що зібрав достатньо доказів для доведення вини особи, то він за погодженням з прокурором складає обвинувальний акт.
Обвинувальний акт, разом із матеріалами кримінального провадження передається до суду.
Після цього досудове розслідування є закінченим. Особа, щодо якої складено обвинувальний акт набуває нового статусу – обвинуваченого.
Саме після направлення обвинувального акту починається судове провадження. Але про нього поговоримо пізніше.
Якщо ви прочитали цей пост, ви неймовірні і ми вами пишаємось. Адже немає нічого краще за людину, яка прагне до розвитку.
Вже наступної середи поговоримо про органи, що «займаються» досудовим розслідуванням.
Залишайтеся з нами та будьте правосвідомими.