Де межа між захистом прав правоохоронців і посяганням на свободу слова? 

Ввести відповідальність за образу правоохоронців пропонує Верховна Рада. Нардепи підтримали у першому читанні законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі і гідності громадян та працівників правоохоронних органів. 

Що пропонують законодавці? 

• Посилити відповідальність за дрібне хуліганство
• Ввести відповідальність за образу поліцейських, прикордонників при виконанні ними службових обов’язків, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
• Запровадити можливість затримувати людину на три години для складення адмінпротоколу за образу, або на три доби — для встановлення особи чи обставин правопорушення

Документ внесли до Верховної Ради ще торік у лютому, але проголосували тільки зараз. 

Що не так із цим проєктом? 

Ми всі дуже вдячні нашим воїнам за захист України, це безумовно. Коли ми кажемо «воїни», то маємо на увазі і поліцейських, і прикордонників, і членів громадських формувань, які також захищають нашу країну. Вони заслуговують на глибоку повагу та нашу підтримку.

Зараз для України надважливо зберігати єдність та безпеку в тилу.  Але ці норми будуть діяти постійно, не лише у воєнний час. І вони дозволяють трактувати як образу поліцейських:

• Гасла на мирних акціях протесту. Правоохоронці зможуть затримувати протестувальників на мітингах для складення адмінпротоколів/з’ясування обставин справи. Тобто, по суті розганяти мітинги за гасла на кшталт «Аваков — чорт»
• Висловлювання або запитання журналістів
• Реакцію на некоректну поведінку самого правоохоронця
• Результат звичайної побутової сварки між людьми, один з яких є правоохоронцем

Тут ми наштовхуємося на найбільший недолік цього проєкту.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради і комітети ВР із питань правоохоронної діяльності та антикорупційної політики правильно зауважили, що законопроєт не містить визначення самого поняття «образа». 

Це означає, що його можна трактувати доволі широко і суб’єктивно. Слова, що образять одну людину, інша може пропустити повз вуха, і навпаки. А хтось може трактувати як образу незручні запитання чи спроби викрити корупцію.

Варто також враховувати, що процес притягнення до адміністративної відповідальності набагато простіший і менш формалізований, порівняно з кримінальним. Тому багато суддів можуть подивитись крізь пальці на відсутність реальних доказів «образи», і винести постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності у перелічених випадках.

У висновках відповідальних комітетів до цього проєкту є пропозиція, як усунути недолік — додати визначення поняття «образа». 

Проте, на нашу думку, це не розв’яже проблему. Тому що майже неможливо дати визначення поняттю «образа», усунувши невиправдано суб’єктивне трактування ситуації тим, кого образили чи посадовою особою правоохоронного органу. Хіба що назвати образою лайку на адресу правоохоронця. Проте у складі адміністративного правопорушення «дрібне хуліганство» у чинній редакції уже передбачена відповідальність за «нецензурну лайку в громадських місцях».

При цьому ідею підвищення розміру штрафів за дрібне хуліганство і за невиконання законних вимог правоохоронців ми підтримуємо. Суми штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, уже досить давно не актуальні і не зупиняють нікого від вчинення правопорушень.

«Від росії нас насамперед відділяє свобода. Ми вільні люди. Не забуваючи про взаємоповагу і вдячність захисникам — не варто навіть теоретично наближатись до норм, які можуть обмежувати свободу слова та зібрань у мирний час»,

коментує старша адвокатка практики white-collar crime Ольга Веретільник.