fbpx
+380 (67) 538 45 38

Бюро економічної безпеки України: чи ефективно працює нове правоохоронне відомство? 

26.09.22
Автор публікації: Євгеній Скуратівський

Торік наприкінці листопада у структурі українських правоохоронних органів з’явилося нове відомство — Бюро економічної безпеки України. А вже за місяць детективи БЕБ оголосили про першу першу підозру за несплату 66 млн грн податків.

Що це за орган та навіщо він Україні?

Історія створення відомства, яке замінить податкову міліцію та інші фінансові органи з розслідування та протидії економічним злочинам почалася у 2013 році. Головна причина — необхідність реформувати податкову та СБУ. На той час вони були фактично каральними органами, які тиснули на бізнес, мали корупційні ризики, а їхні функції дещо дублювалися. Хоча мали займатися протидією економічній та корупційній злочинності. 

Тоді Кабмін вперше представив концепцію Служби фінансових розслідувань України. Але вона не знайшла достатньої підтримки серед депутатів та Євросоюзу. У видозміненому вигляді цей та інші проєкт кочували з Мінфіну, КМУ до ВРУ і назад, поки у 2020 році, депутати не представили новий концепт — Бюро економічної безпеки. 

Наразі БЕБ займається протидією правопорушень в економічній сфері. Головна відмінність від колишніх органів — впровадження аналітичного підходу (збір та аналіз великих об’ємів даних, використання сучасних технологій OSINT — розвідки за відкритими джерелами тощо) до виявлення та розслідування фінансово-економічних злочинів. 

Першочергові завдання:

  • виявлення ризиків у сфері економіки
  • оцінка ризиків і загроз економічній безпеці держави, їх мінімізація
  • участь в удосконаленні законодавства у сфері протидії корупції 

А потім вже — кримінальні правопорушення у сфері економіки.

Яка підслідність БЕБ?

  • Підробка грошей, цінних паперів, марок акцизного податку (ст. 199 ККУ)
  • Незаконні азартні ігри (ст. 203-2 ККУ)
  • Незаконне виготовлення і збут підакцизних товарів (ст. 204 ККУ)
  • Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 ККУ)
  • Ухилення від сплати податків та ЄСВ (ст. 212, 212-1 ККУ)
  • Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ
  • нНезаконна приватизація (ст. 233 ККУ) тощо

Не обійшлося і без перетину з іншими органами. Так детективи БЕБ можуть розслідувати злочини щодо:

  •  розтрати, якщо предметом є бюджетне відшкодування (ст. 191 ККУ)
  •  протиправного заволодіння майном підприємства (ст. 206-2  ККУ)
  •  нецільового використання бюджетних коштів (ст. 210  ККУ)
  •  видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211 ККУ)

якщо досудове розслідування не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ. 

Однак це може викликати конфлікт між правоохоронними органами, коли на перших етапах ще не буде встановлено суб’єкт чи предмет злочину та боротьбу між органами за провадження. Що у підсумку призведе до недопустимості доказів та неефективності роботи детективів, слідчих та прокурорів.

Що зі статистикою? 

За останні кілька місяців БЕБ відзвітувалася про кілька гучних справ, серед яких:

  • Викриття так званого конвертаційного центру. Використовуючи фіктивні фірми, злочинна група допомагала підприємствам приховувати та переводити в готівку свої прибутки. Внаслідок незаконних оборудок вони привласнили понад 3,5 млрд грн. 
  • Працівники БЕБ за допомогою румунських прикордонників виявили чоловіка, який намагався перевезти незадекларовані 1,6 млн дол. США та 50 тис. євро (понад 66 млн грн). Гроші у нього вилучили. 
  • БЕБ арештував активи 420 млн грн та понад 700 тис. товарів компаній відомої російської бізнесвумен, яка володіє мережею магазинів «Brocard». 
  • Співробітники БЕБ запобігли розкраданню з бюджету 837 милн грн. Йдеться про  превентивні заходи, завдяки яким службовці 30 компаній подали уточнюючі декларації і  зменшили суму відшкодування від держави.
  • БЕБ оголосила підозри керівнику та заступнику начальника державного підприємства, яких звинувачуюють у привласнені та розтраті майна на понад 4 млн грн.

Проте діяльність БЕП не зовсім прозора у частині звітування. На офіційному сайті у розділі «Плани та звіти» відсутні статистичні відомості. На головній сторінці розміщені три пункти, що характеризують роботу відомства:

  1. Арештовано активів рф/рб — 40 млрд грн. 
  2. Упереджено розкрадання — 4 млрд грн. 
  3. Відшкодовано збитків у КП — 3,1 млрд грн.

У той же час Офіс Генерального прокурора у своїй звітності за перші 8 місяців цього року наводить такі дані:

  • всього у провадженні БЕБ перебуває 258 кримінальних правопорушень
  • вручено повідомлення про підозру 9 особам
  • до суду направлено 3 провадження
  • закрито 4 провадження
  • встановлена сума матеріальних збитків 39 307 тис. грн.
  • накладено арешт на 4200 тис. грн.
  • відшкодовано збитків — 0 грн.

З цього випливає, що статистичні дані ОГП та БЕБ не збігаються. Коли БЕБ говорить про неймовірні успіхи, Генпрокуратура їх спростовує та наводить свої цифри, такі як повна відсутність відшкодування збитків та різниця в сумі арештованих актів майже у 1000 разів. 

Навіть якщо статистика ОГП не охоплює арешти активів рф/рб, все одно цифра, яку дає прокуратура є меншою тої, яку наводить БЕБ у своїх новинах (наприклад, про арешт автомобілів вартістю 220 млн грн). 

Які проблеми та конфлікти?

По-перше, відтік кадрів. Штат БЕП складає 700 людей. Однак за інформацією з сайту, з серпня минулого року, на роботу було прийнято 370 людей і вже звільнили 79 — тобто майже 21,5 % від найманих працівників. Наразі у штаті 291 людина — тобто 41,5% від загальної чисельності (дані станом на 20 вересня). І логічно, що такі ротації впливають на якість роботи цього органу. 

Також стосуючись першого, не зрозуміло чому при першому конкурсі торік набирали людей без досвіду, а вже в новому вимагають загальний стаж роботи для аналітиків та стаж слідчої чи оперативно-розшукової діяльності для детективів. 

Робили це ймовірно, щоб швидко наповнити відомство та запустити його діяльність, нехтуючи ризиками якості та професійності співробітників, або щоб на роботу могли прийти старі кадри з податкових органів.

Інформації щодо територіальних управлінь взагалі немає. Нині з 23 необхідних створено лише 4 у Львівській, Київській, Одеській та Волинській областях, куди триває конкурс з добору кадрів.

По-друге, склад нового БЕБ. Більшість персоналу цього органу складають колишні працівники податкових органів та податкової міліції. Фактично кадри поповнилися старими міліціонерами, і на відміну від ДБР, для БЕБ не передбачалося пільг при  прийнятті колишніх співробітників податкових органів. Це певною мірою підриває довіру до оновлення системи захисту та протидії економічним правопорушенням в Україні.

По-третє, конфлікт із Радою громадського контролю. 18 липня рада призупинила свою роботу у конкурсних комісіях та звинуватило керівництво БЕБ у неналежній організації  та призначені на керівні посади у територіальних управліннях осіб із сумнівною репутацією. Це призводить до недійсності всіх результатів конкурсу після 19 липня до призначення нових членів Ради у комісії. Чи відбулося це насправді встановити важко, оскільки Рада не публікувала жодних протоколів після 18 липня.

По-четверте, хоча КПК визначив за БЕБ виключну підслідність щодо справ з організації незаконного азартного бізнесу (ст. 203-2 ККУ), досудове розслідування та процесуальне керівництво чомусь продовжують виконувати органи національної поліції та місцеві прокуратури. Якщо такі випадки траплятимуться і далі та щодо інших злочинів теж, це зрештою нівелює створення БЕБ.

Що далі?

За 10 місяців роботи і 7 в умовах війни БЕБ розпочав свою роботу, встиг пристосуватися до нових умов, проте зіштовхнувся із багатьма труднощами. 

Нині потрібен перезапуск роботи Ради громадського контролю та відновлення її довіри до керівництва органу, щоб забезпечити повноцінний та незалежний конкурс. Далі обрати голів та нарешті запустити роботу інших територіальних управлінь. 

Важливо вирішити проблему статистики. Це можливо завдяки впровадженню повністю уніфікованих форм звітності між ОГП та БЕБ, щоб їхні дані були однаковими, а бюро відкритими та прозорим. 

Як і будь-який інший орган він зіштовхнувся із конфліктами з іншими органами розслідувань, що не хочуть чи не можуть визнавати його виключну підсудність. Проте ця проблема притаманна всім новоствореним та старим відомствам, як НАБУ, ДБР, СБУ, і потребує комплексного вирішення у Кримінальному процесуальному кодексі. 
Наразі БЕБ не викликає ентузіазму у сторонніх спостерігачів. Його планували створити як ефективне оновлення української системи попередження та протидії економічній злочинності. Орган закладає дійсно нові та важливі першочергові принципи попередження економічних правопорушень та збитків, виявлення зон ризиків та протидії ним, і вже на другому плані постає його розслідувальна та карна функція. Зрозуміло, що в умовах воєнного стану, коли він перекваліфікувався у напіввійськове відомство, що займається арештом активів рф/рб, він не зміг показати у повній мірі, через що важко зробити висновки. Проте через деякий час з притоком нових кадрів, запуском територіальних управлінь, довірою від громадського контролю на нас має чекати новий рівень економічної захищеності в Україні.