Близька людина потрапила в полон: що робити? 

Війна має безліч жахливих облич. Одне з них — це викрадення близьких та утримання їх в полоні. За даними міністерки з реінтеграції тимчасово окупованих територій, росія захопила в полон більш як 1700 військових та мирних жителів. 

Пояснюємо, як рідні можуть допомогти визволити з полону свою близьку людину. 

Яким є юридичний алгоритм дій?

1. Як тільки ви дізналися про ймовірний полон, сконтактуйте з колегами, знайомими або друзями та дістаньте якнайбільше інформації про останнє місце перебування людини. Записуйте всі дані, щоб не забути важливих деталей. Зберігайте фото, відео, скриншоти та всю іншу наявну інформацію про злочин.

2. Якщо викрали цивільну особу, потрібно мати таку інформацію: 

• П.І.Б.
• паспорт та/або ідентифікаційний код
• контакти
• останнє місце перебування

3. Якщо полонений є бійцем (військовослужбовець ЗСУ, Нацгвардії, правоохоронець, прикордонник  тощо), потрібно мати ще інформацію про: 

• номер військового квитка або жетону
• військову частину або підрозділ, де було проходження служби
• особливі прикмети (татуювання, шрами тощо)
• контакти та інші відомості

Важливо пам’ятати: взяття в полон цивільних осіб забороняється міжнародним гуманітарним правом та кримінальним правом України.

4. Інформацію потрібно передати:

Національному інформаційному бюро:

• на телефони гарячої лінії: 1648 або +38 044 287 81 65 (для дзвінків з-за за кордону)
• у чатбот у Telegram чи Viber: @nib_uncp_bot

Службі безпеки України:

• на телефони гарячої лінії: +38 067 650 83 32 або +38 098 087 36 01 
• на електронну пошту: united.centre.ssu@gmail.com

Також потрібно особисто або за номером телефону 102 подати до поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення (викрадення та утримання особи).

Про полон потрібно повідомити на місці роботи, до військової частини або іншого місця, де людина мала зайнятість. Це потрібно для виплати заробітної плати (якщо це військовий), оформлення простою (для цивільних осіб), щоб не було проблем із зарахуванням строку служби та обліком трудових відносин.

Навіть після цього не варто зупинятися. Ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до місцевої влади. Проінформуйте громадськість про потрапляння людини в полон, поширивши інформацію у соціальних мережах чи написавши журналістам.

Чи є відкрите джерело, де опубліковані дані про усіх полонених?

Ні, цієї інформації немає у відкритому доступі. Співробітники відповідних органів самостійно контактують з близькими тих, хто потрапив у полон.

Як відбувається процедура подачі заявки про полоненого та його пошук?

Після того, як заявка подана через бот, телефоном або через поліцію, дані про таку людину вносять у реєстр. Якщо інформація там  уже є, то її повідомляють близьким. Якщо раніше не було відомо про полоненого, запис реєструють і за отримання будь-якої інформації — одразу передають родичам.

Що робити, якщо Національне інформаційне бюро або СБУ не відповідають на запити?

Якщо було подано звернення про полоненого, така інформація обов’язково вноситься до реєстру. Якщо на запити не приходить відповідь, це означає, що жодних новин, на жаль, не надходило. Правоохоронні органи співпрацюють з міжнародними організаціями (наприклад, Міжнародним комітетом Червоного Хреста в Україні) та волонтерами, які отримують дані з окупованих територій. Як тільки з’являється інформація про полоненого, її одразу повідомляють.

Яким чином звільняють людину?

Обмін полоненими відбувається виключно через міждержавні домовленості.

Як довго триває процес обміну?

Через залежність процесу від російської сторони, точні строки повернення полонених додому неможливо передбачити. Як тільки обмін відбувається, про це одразу повідомляють родичів та близьких.

Чи можуть звільнити особу з полону за гроші?

Ні, цим опікується лише держава. Не піддавайтеся на провокації шахраїв, які обіцяють за гроші повернути вам рідну людину.

Яким має бути алгоритм дії з погляду психології?

Насамперед зберігайте спокій та витримку.

Від розсудливого та тверезого розуму залежить правильність ваших дій, що в майбутньому вплине на визволення з полону.

1. Періодично перевіряйте інформацію про обмін полоненими в НІБ, СБУ. Не піддавайтеся паніці та довіряйте лише надійним джерелам інформації та органам державної влади.

2. Не соромтеся звертатися за допомогою до психолога, якщо вам важко впоратися з проблемами.

3. Після звільнення з полону важливо правильно зустріти звільнених, тому що вони (особливо військові) можуть мати почуття вини за те, що потрапили у полон.  

Турбота, увага та любов — це найголовніше, чого вони потребують. 

4. Не залишайте таку людину на  самоті, залучайте до домашніх справ, та повідомляйте все, що відбувається вдома. Якщо людина уникає обіймів і  фізичного контакту — не наполягайте. Проте не варто оточувати її гіперопікою та питаннями про те, що відбувалося у полоні. Для психологічного відновлення має пройти щонайменше три місяці.

5. Якщо звільнений з полону просить не вимикати світло або не закривати двері в кімнату, не ігноруйте ці прохання.

«Полон близької людини — це важкий психологічний удар для рідних. Однак, якщо це трапилося, потрібно зробити все, щоб ця інформація потрапила до органів влади та не впадати у відчай. Україна робить більше ніж можливо для повернення своїх громадян додому»,

зазначила помічниця адвоката практики судових спорів Олександра Вергелес.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

• офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
• сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
• за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще віднедавна у нас є Patreon. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.